Опричник — охоронець, людина, що перебуває у лавах опричного війська (загону охоронців), тобто особистої гвардії, створеної російським царем Іваном Грозним у межах його політичної реформи 1565 року.

Що робили опричники?

Вирушаючи у свої каральні експедиції до боярських вотчин, опричників грабували і селян, і ремісників, і купців. Скаржитися на свавілля, яке чинить такі загони, не було кому: у опричників на всі випадки була «індульгенція» від голови їхнього ордену — самого царя Івана IV.

Що називають опричниною?

Опричнина – в Російській державі 1565-1572 років особиста доля царя Івана Грозного, особлива державна територія, з військом та державним апаратом, доходи з якої надходили до державної скарбниці.